(Українська) Головний військовий прокурор Анатолій Матіос двічі оприлюднив недостовірні дані про кількість суддів, яких не вистачає судовій системі України

Извините, этот техт доступен только в “Украинский”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Фото Руслана Канюки 22.04.15 Матиос Анатолий

Анатолій Матіос в ефірі програми «Свобода слова» 29.05 на телеканалі «ICTV» заявив: «Я наразі добре знаю статистику. Так-от, дорогі мої глядачі, і всі, хто нас слухає, у державі передбачено 8 тисяч посад суддів – це на всю Україну. На разі судочинство справляє більше 3 300 суддів, тобто майже 5 тис. суддів немає. Я скажу, може, неточну статистику, але на даний момент у державі майже 80 районів не мають жодного судді. Тобто там не можна притягнути ні за вбивство, ні за хуліганство, ні за посягання на майно… Ми в період, особливий період, який називається у всьому світі війна, стали 16-ю чи 18-ю державою по рівню відкритості доступу до будь-якої інформації. Це перше. 16 із 150-ти – під час війни».

а

ТЕЗА 1: «Я наразі добре знаю статистику. Так-от, дорогі мої глядачі, і всі, хто нас слухає, у державі передбачено 8 тисяч посад суддів – це на всю Україну. На разі судочинство справляє більше 3 300 суддів, тобто майже 5 тисяч суддів немає. Я скажу може, неточну статистику, але на даний момент у державі майже 80 районів не мають жодного судді. Тобто там не можна притягнути ні за вбивство, ні за хуліганство, ні за посягання на майно».

ВЕРДИКТ: БРЕХНЯ

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

Відповідно до п. 1. ст. 70 чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів»: «Добір та призначення на посаду судді здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає … розміщення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на своєму офіційному веб-сайті оголошення про проведення добору кандидатів на посаду судді». В оголошенні має бути зазначено кінцевий термін подання документів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який із дати розміщення оголошення не може бути меншим ніж 30 днів.

Згідно з останньою інформацією про наявність готових до заміщення вакантних посад суддів у місцевих судах, розміщеною на офіційному сайті Вищої комісії суддів України станом на 29 травня 2017 року вакантними є 1 тис. 99 посад.

Відповідно до останньої інформації про недоукомплектованість місцевих судів, розташованих на мирній території України станом на 1 червня 2016 року лише 2 суди (Магдалинівський районний суд Дніпровської області, Шполянський районний суд Черкаської області) недоукомплектовані на 100 %, тобто фактична кількість суддів, які здійснюють правосуддя дорівнює 0. Актуальних даних стосовно браку суддів станом ні на 29 травня 2017 року (дата виходу програми в ефір), ні на 1 червня 2017 року на сайті Вищої комісії суддів України немає. Інформації стосовно браку 5 тис. суддів на сайті Вищої комісії суддів України також не відображено.

а

ТЕЗА 2: «Ми в період, особливий період, який називається у всьому світі війна, стали 16-ю чи 18-ю державою по рівню відкритості доступу до будь-якої інформації. Це перше. 16 із 150-ти – під час війни».

ВЕРДИКТ: БРЕХНЯ

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

Рейтинг «Право на інформацію» (The Right to Information Rating) є програмою, заснованою організацією Access Info Europe і Центру Права і Демократії (Centre for Law and Democracy). Основна ідея Рейтингу полягає у наданні адвокатам, реформаторам, законодавцям та іншим інструменту для оцінки доступу до інформації. Рейтинг вказує на сильні і слабкі сторони нормативно-правової бази, а не аналізує фактичну відкритість у доступі на інформацію. Відповідно до цього рейтингу Україна знаходиться на 23 місці з-поміж 111 країн за правом на доступ до інформації, згідно з аналізом законодавчої бази, на липень 2013 року.

Анатолій Матіос, очевидно, мав на увазі доступ до відкритої публічної інформації, адже згідно з ЗУ «Про доступ до публічної інформації» існує поняття публічної інформації з обмеженим доступом. До неї відносять конфіденційну, таємну і службову інформацію, скористатись якою будь-якому громадянинові не можливо, враховуючі п. 2 ст. 6 ЗУ  «Про доступ до публічної інформації», в якому йдеться, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. Тому говорити про рівень відкритості доступу до будь-якої інформації не можна.

На липень 2013 року Україна ще не перебувала у стані військового конфлікту з Російською Федерацією, тому відповідно до Рейтингу «Право на інформацію» було б неправильно говорити про рівень відкритості доступу до публічної інформації саме під час воєнних дій. На сайті Рейтингу у детальному аналізі ЗУ «Про доступ до публічної інформації» зазначено останню дату оновлення – 13 травня 2013 року.

Згідно з іншою інформацією дослідження «Open Data Barometr» на 2016 рік Україна посідає 44 сходинку з 115 країн світу. Потрібно зауважити, що рейтинг «Open Data Barometr» включає аналіз більш широкого кола показників, у тому числі за фактичною наявністю тієї чи іншої інформації у доступі, а не спеціалізується на дослідженні виключно тексту ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

Ще одне дослідження «Глобальний індекс відкритої інформації» («The Global Open Data Index») є щорічним рейтингом відкритих даних уряду. Опитування вимірює відкритість державних даних і презентує на основі цього рейтинг. Україна згідно з ним займає 24 позицію з 94 можливих.

Інститут розвитку регіональної преси проводить дослідження інформаційної відкритості офіційних сайтів виконавчої влади і формує Рейтинг інформаційної відкритості сайтів Центральних органів державної виконавчої влади України (ЦОВВ). На сайті Інституту презентовано результати, починаючи з 2011 по 2016 рр.

Графік 1. Рейтинг інформаційної відкритості сайтів Центральних органів державної виконавчої влади України (ЦОВВ)

skrinshot-2017-06-07-13-35-52

Ще на одному українському ресурсі проекту «Знати, щоб діяти» Центру політичних студій та аналітики «Ейдос»  запропонована мапа відкритості міських рад України. Згідно з дослідженням врівень відкритості міських рад варіюється від «цілком закритих» (0–33 %) до «недостатньо відкритих» (76–91 %).

 а

Автор: Ольга Хребтик

Редактор: Олександр Гороховський

а 

ВАЖЛИВО: Якщо політик або читач не згоден з нашим вердиктом, після надання підтверджуючої інформації, редакційна колегія залишає за собою право змінити вердикт, обов’язково зазначивши дану зміну в статті!

а
728x90fc